Відкрийтесь небеса! Зійдіть на землю
Всі українські села, присілки та хутори,
Повстаньте всі, кому сказали: вмри!
Засяйте над планетою, невинні душі!
Зійдіть на води й суші,
Збудуйте пам’яті невигасний собор!
Це двадцять другий рік.
Це тридцять другий рік.
Це тридцять третій рік.
Це сорок шостий рік.
Голодомор. Голодомор. Голодомор.
Уривком із поеми Дмитра Павличка « Панахида за померлими з голоду», розпочалась
година скорботи«Трагедія, якої не забути». Захід супроводжувала виставка реквієм
« То був страшний, навмисний голод». Учні 10-го та 11-го класів цитували уривки
з художніх творів та зачитували вірші. Прізвища письменників, котрі писали про голод і назви творів можна б озвучувати годинами…Тема голодомору займає значне місце в українській літературі XX, XXI століть. Це наша історія і ми не маємо жодного права про це забувати. Тому піднесімо слова своєї молитви Богові за упокій душ замордованих голодомором мільйонів українців. В цей день ми запалили свічки та пом’янули усіх.
Не їм це потрібно, а нам.
